10.04.2020

Група № 7. (І курс)

”Кухар, кондитер”

Предмет ”Хімія”

Урок № 67. Тема ”Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму”

Електронний підручник:  https://pidruchnyk.com.ua/uploads/book/11-klas-khimija-popel-2019.pdf

Корисні посилання:

https://history.vn.ua/pidruchniki/savchin-chemistry-11-class-2019-standard-level/15.php

https://naurok.com.ua/prezentaciya-ponyattya-pro-galvanichniy-element-yak-himichne-dzherelo-elektrichnogo-strumu-130266.html

https://naurok.com.ua/prezentaciya-po-temi-ponyattya-pro-galvanichniy-element-yak-himichne-dzherelo-elektrichnogo-strumu-131493.html

http://www.myshared.ru/slide/419134/

https://ppt-online.org/220397

https://www.youtube.com/watch?v=EJxoJN_3sTM

https://www.youtube.com/watch?v=7PIh2EUchvE

Опорний конспект

• Виникнення електричного струму під час контакту різних металів уперше відкрив Л. Гальвані. На його честь пристрій, що виробляв електричний струм, сконструйований А. Вольта, було названо гальванічним елементом.

• Гальванічний елемент удосконалив Б. С. Якобі. Він використав дві посудини з розчинами солей, сполучених трубкою, і металеві пластини як електроди, що з'єднувалися дротом з умонтованою електричною лампою. Щоб забезпечити контакт між розчинами, учений заповнив трубку розчином електроліту.

• Принцип дії гальванічного елемента полягає в перенесенні електронів з однієї частини елемента до іншої, що супроводжується виникненням електричного струму. Це типовий електрохімічний процес, який пояснюється окисно-відновними реакціями. Реакції, що відбуваються в гальванічному елементі, відображає таке сумарне рівняння: Cu²⁺ + Zn⁰ → Cu⁰ + Zn²⁺, або рівняння реакції заміщення: Cu(NO₃)₂ + Zn = Cu + Zn(NO₃)₂.

• Пристрої, що виробляють електричний струм унаслідок перебігу в них хімічних реакцій, називають хімічними джерелами струму. Гальванічний елемент є хімічним джерелом струму.

• Сухі гальванічні елементи: манган-цинкові, ртутно-кадмієві, ртутно-цинкові, срібно-цинкові — невідновні, але в них залишаються ртуть і важкі метали, які можна використати як вторинну сировину.

• Гальванічні пристрої, викинуті в ґрунт чи водойми, створюють великі екологічні небезпеки: отруйні речовини по ланцюгах живлення потрапляють в організми людини та тварин, спричиняючи важкі захворювання центральної нервової системи.

ЦІКАВО ЗНАТИ

·        Гальванічні елементи нині називають батарейками. Найпоширенішими є три типи батарейок: сольові (сухі), лужні та літієві. Принцип їхньої роботи такий самий, як описав А. Вольта, тобто два метали взаємодіють через електроліт, тому в зовнішньому замкнутому ланцюзі виникає електричний струм.

·        Лужні й сольові батарейки застосовують для живлення різних електронних пристроїв, радіоапаратури, іграшок.

·        Сольові батарейки — найдешевші, оскільки їхня ємність є низькою. Тому їх використовують в пристроях, де енергоспоживання незначне: у годинниках, пультах дистанційного управління, в електронних термометрах. Лужні батарейки мають істотно більшу ємність, краще працюють за низьких температур і під час великих навантажень струмом.

·        Літієві батарейки відрізняються від інших елементів живлення високою тривалістю роботи й високою вартістю. У них найвища ємність на одиницю маси та тривалий час зберігання. Набули широкого застосування в сучасній портативній електронній техніці: для живлення годинників, на материнських платах комп'ютерів, у портативних медичних приладах типу глюкометрів, наручних годинниках, калькуляторах, фототехніці тощо (За матеріалами сайта http://elektruk.info/main/school/1267-galvanicheskie-elementy-ustroystvo.html).

Д/з. § 13 с. 73 - 79

Скласти конспект. Виконати вправи

1. Поясніть історію відкриття гальванічного елемента.

2. Поясніть принцип дії гальванічного елемента.

3. Охарактеризуйте склад сухого гальванічного пристрою.

4. Складіть рівняння окисно-відновного процесу, що відбувається в гальванічному елементі з манган-цинковими електродами.

5. Оцініть негативний вплив на екологію України відпрацьованих гальванічних елементів.

6. Поясніть, яких правил треба дотримуватися, щоб не допустити негативних впливів хімічних джерел струму на екологію та здоров'я людини.

Підготувати проект на тему: ”Гальванічний елемент з картоплі, лимону”

Корисні посилання:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-fruktovo-ovocheviy-galvanichniy-element-28901.html

https://soloha.cx.ua/iak-dobyti-elektriky-z-ovochiv-i-fryktiv/

Підготувати проект на тему: ”Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх”

Корисні посилання: https://naurok.com.ua/prezentaciya-vpliv-i-principi-roboti-malih-dzherel-elektrichnogo-strumu-ta-h-utilizaciya-141008.html

                                                                     10 .04.2020

Група № 17. (ІІ курс)

”Кухар, кондитер”

Предмет ”Гігієна та санітарія виробництва”

Урок № 13. Тема ”Гігієнічна оцінка якості хліба та хлібопродуктів”

Корисні посилання: http://sangig.blogspot.com/2017/03/blog-post_8.html

https://studopedia.com.ua/1_282586_sanitarno-gigiienichni-vimogi-do-zernoboroshnyanih-produktiv.html

https://pidruchniki.com/10830622/meditsina/fiziologichne_znachennya_gigiyenichna_otsinka_produktiv_roslinnogo_pohodzhennya

Санітарно-гігієнічна оцінка рослинних та зернових продуктів, плодів, овочів та ягід	Документом, що підтверджує належну якість та безпеку продукції рослинного походження, є карантинний дозвіл. Продукти рослинного походження, які не пройшли карантинного контролю та оброблялися недозволеними до використання пестицидами та агрохімікатами або дозволеними, але вміст яких у сировині перевищує встановлені гранично допустимі рівні, заборонено використовувати для харчових цілей.
Санітарна оцінка зернових продуктів	Зернові продукти є одними з основних і незамінних у раціоні харчування людини, і тому дуже важливо, щоб вони були якісними та безпечними. До продуктів переробки зерна відносять борошно і виготовлені з нього хлібобулочні та макаронні вироби, крупи і круп'яні вироби. Борошно сумнівної якості при санітарно-гігієнічній експертизі досліджують за нормативами чинних стандартів і за санітарно-гігієнічними показниками. При санітарній оцінці борошна визначають вміст шкідливих, домішок: ріжків, гірчаку, куколю, головні та ін., які потрапляють у нього під час помелу зерна і можуть спричинювати харчові отруєння. При санітарно-гігієнічній оцінці борошна проводять дослідження на наявність шкідників борошна, які можуть з' явитися в ньому в разі зберігання в незадовільних умовах. Найчастіше спостерігаються борошняний хрущак, млинова вогнівка, кліщі. Для виявлення засміченості борошна шкідниками його просіюють через густе сито. Якщо в результаті просіювання на ситі виявлено грудочки, обплутані павутинням, чохлики, лялечки комах-шкідників, живих хробаків жовтувато-кремового кольору, борошно вважають засміченим. При виявленні шкідників використання борошна для харчових цілей заборонене.
Хлібобулочні вироби	При санітарній оцінці хлібобулочних виробів визначаються їх вади і хвороби, що викликаються розвитком мікроорганізмів. Виникнення мікробного псування зумовлене недотриманням санітарних правил під час транспортування й зберігання хлібобулочних виробів і, як наслідок, створенням відповідних умов для розвитку мікроорганізмів і грибів. До неякісних ознак хліба належить ураження його пліснявою, картопляною хворобою, пігментоутворюючими бактеріями. Хліб, заражений пліснявою, картопляною хворобою чи пігментоутворюючими бактеріями для харчових цілей непридатний.

Хлібобулочні вироби. Хліб займає важливе місце у харчуванні людини і є одним з основних джерел вуглеводів, рослинних білків, вітамінів, мінеральних речовин.

До основних фізико-хімічних показників якості хліба відносяться вологість, кислотність і пористість. При зміні цих показників якість хліба знижується. Так, при підвищенні вологості хліба знижуються його харчова цінність, засвоюваність і ступінь перетравлювання; підвищена кислотність хліба підсилює секрецію шлунку; низька пористість і непропеченість погіршують засвоюваність хліба.

При санітарній оцінці хліба враховуються його вади і хвороби, що виникають внаслідок різних причин, а саме – розвитку мікроорганізмів. Виникнення мікробного псування пов'язане з недотриманням санітарних правил при транспортуванні і зберіганні хліба, оскільки при цьому створюються умови, сприятливі для розвитку мікроорганізмів. До вад хліба відноситься псування його цвіллю, картопляною хворобою і бактеріями, які утворюють пігменти.

Цвіль хліба обумовлюється розвитком грибів, які викликають зміни хімічного складу хліба і привоздять до утворення речовин, що мають неприємний запах. Ці види грибів розвиваються на хлібі у приміщеннях з підвищеною вологістю і поганою вентиляцією. Хліб, уражений цвіллю, для харчових цілей не придатний.

Картопляна (тягуча) хвороба хліба виникає внаслідок розвитку у ньому бактерій, які широко розповсюджені у навколишньому середовищі і можуть легко надходити у борошно.

Картопляною хворобою вражається переважно пшеничний хліб з підвищеною вологістю і невисокою кислотністю при зберіганні його у приміщенні з високою температурою і поганою вентиляцією. Ферменти бактерій гідролізують білки і крохмаль, внаслідок чого змінюються органолептичні властивості м'якушки: вона стає липкою, тягучою і набуває брудно-коричневого кольору і неприємного запаху. Хліб, вражений картопляною хворобою, для харчових цілей не придатний.

За аналогічних умов зберігання можливе псування хліба бактеріями, які утворюють пігменти. Найчастіше псуються вироби з пшеничної борошна, на поверхні яких внаслідок розвитку чудової палички з'являються слизисті, яскраво-червоні плями. Для харчових цілей цей хліб не використовується.

            Зернові продукти. Зернові продукти (крупи, борошно і вироби з нього) є однією з основних складових раціону людини і важливим джерелом крохмалю, рослинного білка, харчових волокон, а також деяких вітамінів та мінеральних речовин.

Позитивна дія	Негативна дія	Спосіб усунення
Хлібобулочні, кондитерські вироби та кулінарні вироби з тіста
Хлібобулочні вироби є джерелами: вуглеводів (крохмалю) деякою мірою білків, але вони малоцінні і лімітовані за лізином та триптофаном вітамінів групи В (для хліба з борошна низьких Гатунків) деяких мінеральних речовин харчового волокна	Але засвоєння азоту хліба усього 30-40 %, що не може бути достатнім; але у хлібі мало жирів; але мінеральні речовини у хлібі зв'язані з фітиновою кислотою і є погано доступними; але харчове волокно заважає всмоктуванню мінеральних речовин	Збільшувати харчову і біологічну цінність хліба, покращувати його смак шляхом введення молочної сироватки, використовувати цільне, розчавлене або пропарене зерно, виготовляти спеціальні види хліба з мінімумом крохмалю, цукру, солі, споживати у напівчерствому вигляді
Здобні та кондитерські борошняні вироби містять багато білків, жирів і простих вуглеводів, популярні серед споживачів	Але їх смакова привабливість збільшує ризик надмірного надходження енергії, цукру, жирів і відповідно ожиріння і діабету	Корекцією рецептур зменшувати кількість жирів, крохмалю і цукру (введення метилцелюлози, цукро-замінників, вітамінів)
Хлібобулочні вироби, кондитерські борошняні вироби та кулінарні вироби з тіста, що отримані шляхом бродіння, містять менше сполук фітинової кислоти -демінералізуючого чинника	Але при виготовленні багатьох виробів з тіста (національних) не використовують технологію бродіння	Позитивного ефекту вдається досягти завдяки фітиновій активності дріжджів

Д/з. Опрацювати матеріал, скласти конспект, дати відповіді на запитання:

1.      Які основні фізико-хімічні показники якості хліба?

2.      Які вимоги до санітарно-гігієнічної оцінки борошна?

3.      Санітарно-гігієнічні вимоги до хлібобулочних виробів?

4.      Які ознаки недоброякісних хлібопродуктів?

5.      Вплив окремих технологічних операцій на формування якості хлібобулочних виробів.

6.      Харчова цінність хліба, його значення в харчуванні.

7.      Класифікація та асортимент хлібобулочних виробів.

8.      Вимоги до якості хлібобулочних виробів

9.      Назвати дефекти хлібобулочних виробів та причини їх виникнення.