14.05.2020

Група № 17. (ІІ курс)

”Кухар, кондитер”

Предмет ”Фізіологія харчування”

Урок № 18. Тема ”Раціональне харчування людей розумової праці”

Корисні посилання: https://www.bsmu.edu.ua/blog/4662-osoblivosti-harchuvannya-osib-zaynyatih-rozumovoyu-pratseyu/

https://pidruchniki.com/11750427/meditsina/fiziologo-gigiyenichni_osnovi_harchuvannya_riznih_vikovih_profesiynih_grup_naselennya

https://pidruchniki.com/15170515/meditsina/fiziologo-gigiyenichni_osnovi_ratsionalnogo_harchuvannya_robitnikiv_serednoyi_vazhkoyi_fizichnoyi_pratsi

Трудова діяльність робітників розумової праці (науковців, керівників, програмістів, операторів ЕОМ, студентів) характеризується високим нервово-емоційним напруженням в умовах гіподинамії. З метою забезпечення високоякісної та тривалої продуктивності праці, збереження здоров’я та творчого довголіття цій категорії людей рекомендується дотримуватись основ здорового способу життя, який включає раціональний режим праці та відпочинку, рухову активність і загартування, відсутність шкідливих звичок.

Науково-технічна революція обумовила запровадження автоматизованої системи управління. Це механізувало як фізичну, так і розумову діяльність людини, значно збільшило нервово-емоційні навантаження. Збільшується контингент населення, зайнятого інтелектуальною працею, що пов'язана з розумовим та нервово-психічним напруженням. Великі нервово-психічні навантаження, незначні фізичні навантаження, ненормований робочий день можуть негативно вплинути на діяльність центральної нервової та серцево-судинної систем, на процеси обміну речовин, а саме можуть викликати:

·         нервово-психічні захворювання (неврастенію, неврози);

·         хвороби порушеного обміну речовин (ожиріння, атеросклероз, жовчнокам'яну хворобу);

·         захворювання серцево-судинної системи (гіпертонію, ішемічну хворобу серця);

·         хвороби шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліти).

Поряд з цим, наслідками науково-технічної революції є забруднення навколишнього середовища промисловими, сільськогосподарськими, транспортними, побутовими та іншими токсичними сполуками (ксенобіотиками). їжа є основним середовищем, яке характеризує рівень надходження ксенобіотиків до організму людини. Тому проблема захисту внутрішнього середовища організму від екологічних забруднень є актуальною.

Відомо, що харчування є одним із найважливіших важелів відновлення функцій організму та підвищення здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Повноцінне харчування людей розумової праці сприяє економічному та екологічному способу господарювання людини. Повноцінне харчування значно сприяє зниженню витрат у справі охорони здоров’я. 

Люди розумової праці мають велике навантаження на психоемоційну сферу, що може викликати несприятливі відхилення діяльності ЦНС і серцево-судинної систем, в процесах обміну речовин. Це приводить до розвитку втоми і зниженню працездатності; посилюється виділення адреналіну; підвищується вміст в крові холестерину, глюкози. При відсутності достатнього фізичного навантаження розвивається атеросклероз. Інтенсивна діяльність нервових клітин викликає збільшення витрат білків і водо розчинних вітамінів. Нервові клітини дуже чуттєві до нестачі харчових речовин, необхідних для їх нормальної життєдіяльності. Зниження рівня глюкози в крові при нерегулярному харчуванні, гальмує діяльність кори головного мозку – виникають головні болі, різко падає працездатність і увага. Нестача вітамінів приводить до появи роздратованості, порушення сну, погіршення пам’яті, розвивається пригнічений стан. Шкідливий вплив на ЦНС спричиняє не тільки нестача харчових речовин, але і їх надлишок. Так, збільшення вживання білків підвищую подразливість ЦНС. Надлишок жирів в раціоні приводить до зниження збудженості кори головного мозку. Переїдання жирів і вуглеводів є частою причиною розвитку ожиріння. Тому необхідно строго дотримуватись не тільки загальної добової норми вказаних речовин, але і вміст їх в окремих прийомах їжі.

Сидячий спосіб роботи і затримка виділення жовчі із організму у осіб розумової праці можуть порушити обмін холестерину, внаслідок чого розвивається атеросклероз. Для його профілактики слід включати до раціону гречану і вівсяну крупи, свіжу зелень, овочі, фрукти, морську капусту. Для запобігання ожиріння потрібно обмежити енергетичну цінність раціону за рахунок меншого вживання солодких та борошняних продуктів. Мала м’язова активність у осіб розумової праці може викликати вимивання кальцію із кісток, тому необхідно щоденно вживати молоко і кисломолочні продукти.  

При складанні раціону харчування людям розумової праці перевагу надають продуктам тваринного походження. Перевагу надають нежирним м’ясу та рибі, чорному хлібові, овочевим і фруктовим сокам, сирим овочам, фруктам, зелені.

Людям, зайнятим розумовою працею, слід приймати їжу 4-5 разів на добу. При цьому основну калорійність раціону реалізують в першій половині дня. Перший сніданок повинен забезпечити 25% добової калорійності, другий - 20%. Нерідко з ранку може бути знижений апетит, сніданок повинен бути більш різновид ним, ніж інші прийоми їжі. В меню сніданку включають салат із свіжих овочів, гарячу другу страву, вершкове масло, сир, яйця, гарячі напої. Обід забезпечує 35% добової потреби в енергії, а сніданок – 20-25%.

Д/з. Опрацювати матеріал. Скласти конспект

1.      Які особливості людей розумової праці?

2.      Які норми споживання білків, жирів, вуглеводів?

3.      Які продукти харчування повинні бути в раціоні людей розумової праці?

4.      Який режим праці та харчування рекомендується?

5.      Які можуть бути наслідки неправильного харчування цієї категорії людей?