01.06.2020
Група № 17. (ІІ курс)
”Кухар, кондитер”
Предмет ”Фізіологія харчування”
Урок № 21.
Тема ”Особливості раціонального харчування спортсменів”
Для спортсменів
правильне харчування відіграє велику роль для працездатності, доброго
самопочуття та успіхів у змаганні. Звичайний раціон з великою кількістю
«пустих» калорій (цукор, жир), занадто малою кількістю баластних речовин
(цільне зерно, овочі, фрукти), нестачею вітамінів, мінеральних речовин та
рідкісних елементів, а також переїдання для спортсменів неприйнятні.
Харчування
спортсменів повинно забезпечувати розвиток скелетних м’язів, їх працездатність
і швидке їх відновлення після інтенсивних навантажень. В залежності від
тренувань, змагань і особливостей відновлювального періоду необхідний такий
режим харчування і такий асортимент страв та продуктів, які забезпечували б
потребу організму в харчових речовинах. Для більшості спортсменів
співвідношення між білками, жирами і вуглеводами в раціоні повинно складати
1:0,8:4,0. Особливо важлива роль належить білкам, де співвідношення рослинних і
тваринних білків – 1:1. Джерелом білка є нежирні м’ясо і риба, твердий сир,
яйця, макаронні вироби, хліб. Вживання жирів повинно бути помірним і це
пов’язано з дефіцитом кисню в організмі при навантаженнях, що приводить до
збільшення в крові продуктів розпаду жирів.
Вуглеводи є
основним джерелом енергії для спортсменів, тому потреба в них збільшується до
800 – 900 г. на добу. За 2 години до змагань або безпосередньо перед ними
вживають цукор або глюкозу. Підвищену потребу спортсменів в вітамінах
задовольняють за рахунок включення в раціон різних овочів, фруктів, ягід в
свіжому виді. Для усунення спраги рекомендується полоскання порожнини рота
водою. Добре вгамовують спрагу спеціалізовані напої, які містять мінеральні
речовини, харчові кислоти, глюкозу, екстракти ягід, вітаміни.
Харчування
спортсменів має бути 4-х разовим, а в дні інтенсивних тренувань 5 – 6 ти
разовим. Сніданок повинен мати вуглеводну направленість, бути невеликим за
об’ємом, містити 25 % добової калорійності. На обід припадає 35 % добової
енергетичної цінності раціону. В меню включають різні закуски, перші гарячі
страви, другі м’ясні чи рибні страви, гарніри, солодкі страви і десерти. В
полудень включають чай з лимоном, каву з молоком, булочки, бісквіт, печиво.
Харчова цінність сніданку складає 25 % добової енергії. В меню включають
молочно – рослинні страви, рибу, омлети, борошняні вироби, напої. Перед сном
рекомендують вживати 200 г. кисломолочного напою.
Харчування
спортсменів у фазі відпочинку
Після змагання
спочатку компенсується втрата рідини та мінеральних солей (напій спортсмена,
яблучний сік із газованою водою, фруктовий сік). Перший прийом їжі має бути
дуже багатим на вуглеводи, щоб швидко поповнити запаси глікогену. В їжі, до
того ж, має бути багато білків, вітамінів, мінеральних солей, які під час
максимальної біохімічної праці набагато інтенсивніше розщеплюються. Фаза
відпочинку характеризується багатим на поживні речовини харчуванням, складанням
планів тренувань, фізичними вправами та розслабленням.
Під час спортивних
занять активізується нервова система, підвищується хороше самопочуття, травний
тракт забезпечується кров’ю лише мінімально, його активність знижена до
мінімуму. Тому велика кількість їжі під час занять спортом лежить «як камінь у
шлунку». Проте напруження перед змаганнями може призвести до неприємної
гіперактивності кишечника.
Режим харчування.
Розподіл
добового раціону слід проводити диференційовано, залежно від встановленого
розпорядку дня (графіку навантажень і відпочинку).
Основні вимоги до режиму харчування і раціону
спортсменів:
·
не
вживати ніяких нових харчових продуктів (принаймні, за тиждень до змагань).
Усі продукти, особливо продукти
підвищеної біологічної цінності, мають бути апробовані завчасно – у період
тренувань або попередніх змагань. Така вимога справедлива не тільки до
продуктів, але й до способу їх прийому. Спортсменам слід повідомити
заздалегідь, яка їжа входить до раціону і коли її треба приймати. Вона має
зберігати і підтримувати високий рівень спортивної працездатності;
·
уникати
перенасичення під час їди; їсти часто,
малими порціями, і ту їжу, яка
легко засвоюється;
·
гарантія
готовності до змагань – нормальна або підвищена кількість глікогену в
м'язах і печінці. Це
досягається або зниженням обсягу та інтенсивності тренувань за тиждень до
змагань, або збільшенням споживання вуглеводів. Можливе поєднання того та
іншого (див. вище метод тайпера і його модифікацію).
·
уживати
легку їжу в ніч перед змаганням. Не намагатися насититися в останні
хвилини. Протягом тижня до
змагань поступово збільшувати споживання вуглеводів.
Чотириразовий
режим харчування рекомендується у дні суміщення спортивних занять із
професійною діяльністю. У таких випадках слід враховувати час і тривалість
тренувань, але при цьому енергетична цінність обіду не повинна перевищувати 35–
40% добового раціону, а при високій енергетичній цінності останнього – 30%.
Коли тренування є інтенсивними або частими (2–3 рази за день), кількість прийомів
їжі треба збільшити до 5–6 разів за день. У цьому випадку під їжею розуміють і
відновні засоби (спеціальні продукти або напої). Рекомендують такий розподіл
добової енергетичної цінності раціону: сніданок – 25%, харчові відновні засоби,
що вживаються до і після тренувань, –
10%, обід –30-35%, харчові відновні засоби після другого тренування 5–10%, вечеря – 25%.
Тренуватися і
виступати на змаганнях натще неприпустимо, але не слід приймати їжу (крім
спеціальних харчових засобів) безпосередньо перед спортивним навантаженням,
оскільки погіршується її перетравлювання, а наповнений шлунок підпирає
діафрагму й утруднює діяльність серця і дихальної системи.
Сніданок має
бути за 1,5–2 год. до тренувань і за 3 год. до змагань, обід за 2–3 год. до тренувань і за 3,5–4 год. до
змагань, вечеря за 1,5–2 год. до сну.
Якщо тренування і змагання проводяться зранку, то у сніданок за умови його
достатньої енергетичної цінності (20-25% добової) рекомендується включати
легкозасвоювані продукти і страви. У випадках планування спортивного
навантаження на другу половину дня це положення поширюється на обід. Інтервал
1,5-2год. від основного прийому їжі до тренування в основному стосується видів
спорту з великими тривалими навантаженнями;
для швидкісно-силових видів спорту
він має бути не менший, ніж 3 год.
Принципи харчування у дні змагань:
·
не
виходити на старт натще, особливо у разі повторних навантажень і стартів;
останній прийом їжі повинен
бути за 3–4 год до змагання;
·
не
вживати багато рідини безпосередньо перед стартом; обмежити споживання
кави (чи інших напоїв, що
містять кофеїн), оскільки 2 чашки кави і більше негативно впливають на
серцево-судинну систему;
·
не
споживати важко засвоювану їжу (жирну, смажену) або продукти, що
спричиняють метеоризм;
·
у
невеликі перерви між стартами приймати небагато їжі, а у тривалі більше
(спеціальні продукти, пюре,
рідкі каші, пудинги, киселі тощо);
·
після
фінішу поповнити втрати вуглеводів (спеціальні продукти, у тому числі
вуглеводно-мінеральні, рідкі
фруктово-ягідні страви – компоти, киселі, соки). Особливості організації
харчування спортсменів на наддовгих
Спеціальні продукти харчування.
У сучасному
спорті широко застосовують спеціальні продукти, які дозволяють:
·
підвищувати
фізичну працездатність на дистанції;
· прискорювати процеси відновлення;
· регулювати водно-сольовий обмін;
· регулювати масу тіла;
· сприяти розвитку м'язової маси;
· знижувати об'єм
добового раціону в період змагань;
· терміново коректувати незбалансовані раціони;
·
збільшувати
кратність харчування під час багаторазових тренувань.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал, скласти конспект
01.06.2020
Група № 17. (ІІ курс)
”Кухар, кондитер”
Предмет ”Хімія”
Урок № 50. Тема ”Узагальнення та систематизація знань з теми ”Хімія
і прогрес людства”
Корисні посилання:
1.
Роль
хімії у створенні нових матеріалів
·
Матеріали
– це речовини, які використовують для виготовлення фізичних тіл, предметів для
вжитку чи виробництва.
·
Матеріали
поділяють на металічні (метали та їхні сплави) і неметалічні
·
Неметалічні
матеріали – пластмаси, каучуки, кераміка, скло, цемент
·
Композити
– норпласти, кермети, піни
2. Роль хімії в розв’язанні продовольчої програми
·
Виробництво
мінеральних добрив – нітратних, ортофосфатних, калійних
·
Виробництво
засобів захисту рослин – гербіциди, фунгіциди, зооциди, інсектициди,
бактерициди
·
Виробництво
стимуляторів росту рослин і тварин – антибіотики, гормональні препарати,
смакові добавки, ароматизатори
·
Виробництво
харчових продуктів, що містять комплекс білків, жирів, вуглеводів, вітамінів
3. Роль хімії у розв’язанні сировинної проблеми
·
Сировина
– природні речовини або матеріали, які використовують для виробництва продукції
різних галузей промисловості
ü
деревина
ü
природні
полімери рослинного і тваринного походження
ü
гірські
породи та мінерали
ü
полімери
та синтетичні каучуки
v Вторинна сировина
ü
промислові
відходи металів, деревини, газів
ü
побутові
відходи – папір, скло, деревина, пластмаса
v Альтернативні джерела
ü
шельфи
з нафтою та газом, горючі сланці
ü
новостворені
хімічні сировинні джерела\
4. Роль хімії в розв’язанні енергетичної проблеми
Джерела енергії:
v За
походженням
ü природні
– нафта, газ, вугілля, горючі сланці, деревина, торф, енергія Сонця
ü хімічні
– водень, спирт, водяний газ, проста та складні речовини Силіцію
v За
способом використання
ü відновлювальні
– ”зелена” енергетика, геліоенергетика
ü не
відновлювальні – природні ресурси
v Альтернативні
ü біопаливо
ü деревні
гранули
ü водневе
паливо
ü тирса,
солома, трава
5. Роль
хімії в розв’язанні екологічної проблеми
v Чинники
забруднення:
ü природні
·
землетруси
·
вулкани
·
стихії
·
космічний пил
·
вивітрювання гірських порід та ґрунтів
ü антропогенні
·
Будівництво теплових, атомних і гідроелектростанцій
·
Робота металургійних, хімічних,
нафтопереробних, целюлозно-паперових комбінатів, цементних заводів
·
Хімізація сільського господарства,
гірничодобувна промисловість
·
Стрімкий розвиток військової
промисловості
·
Збільшення кількості автотранспорту
·
Катастрофи з отруйними речовинами,
нафтою, нафтопродуктами на залізниці, у водах Світового океану
·
Фізичний вплив: шум, вібрація; виділення
великої кількості теплоти промисловістю, спалювання відходів
шляхи
розв’язання згідно з Концепцією сталого розвитку
ü Цілісність
біологічних і фізичних природних систем
ü Збереження
та самовідновлення екологічних систем
ü Запобігання
деградації природних ресурсів
ü Запобігання
забрудненню навколишнього середовища та втрат біологічного різноманіття
ü Формування
моделі поведінки та дій, що відповідають потребам сталого розвитку
Розв’язання
екологічних проблем за допомогою хімії
ü Знання
властивостей речовин передбачає їхню поведінку в повітрі, водоймах, ґрунтах
ü Пошук
нових джерел відновлювальної енергетики
ü Використання
хіміко-аналітичних методів контролю
довкілля
ü Пошук
джерел енергії для автотранспорту
ü Дезактивація
шкідливих речовин та радіоактивних відходів
ü Переробка
промислових і побутових відходів
Домашнє
завдання: повторити § 34 - 36
Комментарии
Отправить комментарий